Історія закладу освіти

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ШКОЛИ:

1950 р. – НАДАНО СТАТУС СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

1977 р. – ЗБУДОВАНА І ВІДКРИТА НОВА БУДІВЛЯ ШКОЛИ

1986 р. – ЗАПРОВАДЖЕНО 4 – Х РІЧНУ ПОЧАТКОВУ ОСВІТУ (вперше в районі відкрито клас з дітьми 6-тирічного віку)

1988 р. – ВІДКРИТТЯ В ШКОЛІ ІСТОРИКО – КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

1989 р. – ПЕРЕХІД НА 5 –ТИ ДЕННИЙ РОБОЧИЙ ТИЖДЕНЬ (вперше в районі)

1995 р. – ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ З ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ (вперше в районі)

1999 р. – ПРОВЕДЕНО НА БАЗІ ШКОЛИ РАЙОННИЙ СЕМІНАР ДЛЯ ДИРЕКТОРІВ ШКІЛ З ТЕМИ : «КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ»

2003 р. – АТЕСТАЦІЯ ШКОЛИ

2005 р. - ПРОВЕДЕНО НА БАЗІ ШКОЛИ РАЙОННИЙ СЕМІНАР ДЛЯДИРЕКТОРІВ ШКІЛ З ТЕМИ : «ПЕРЕХІД ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ – ОДНА ІЗ КЛЮЧОВИХ ПРОБЛЕМ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ»

2009 р. - ПРОВЕДЕНО НА БАЗІ ШКОЛИ РАЙОННИЙ СЕМІНАР ДЛЯ ЗАСТУПНИКІВ ДИРЕКТОРІВ З НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНОЇ РОБОТИ З ТЕМИ : «ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНІВ»

2010 р. - ПРОВЕДЕНО НА БАЗІ ШКОЛИ РАЙОННИЙ СЕМІНАР ДЛЯДИРЕКТОРІВ ШКІЛ З ТЕМИ : «ПОРТФОЛІО ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ І ВИМІРЮВАННЯ ОСОБИСТІСНОГО РОСТУ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ»

2012 р. - ПРОВЕДЕНО НА БАЗІ ШКОЛИ РАЙОННИЙ СЕМІНАР ДЛЯЗАСТУПНИКІВ ДИРЕКТОРІВ З ВИХОВНОЇ РОБОТИ З ТЕМИ : «ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ ЯК СКЛАДОВА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ»

2013 р. - АТЕСТАЦІЯ ШКОЛИ

Історико-краєзнавчий музей Багаточернещинської ЗОШ І-ІІІ ст.

Історико-краєзнавчий музей Багаточернещинської середньої школи був заснований по ініціативі педагогічного та учнівського колективу. Музей відкрито на підставі рішення ради школи № 43 від 15 лютого 1985 р. і відповідає вимогам п. 3.3 Положення «Про музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України », затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 04.09.2006 р. №640.

В музеї є повне забезпечення обліку та відповідні до Положення умов збереження фонди музею.

При музеї створена рада в складі Турченюк О. – директор музею, Волошина Н., Мяснікова Я., Назаровець І.- екскурсоводи, Пшикун А. – відповідальна за проведення екскурсій, Паламаренко С.Г. – директор школи. Робота ділиться на секції: пошукова – дослідження та висвітлення не розкритих фактів історії села, відновлення імен героїв II світової війни, дослідження родини в долю України, збирання зразків самобутньої творчості земляків – фольклору, знарядь праці, предметів побуту, народних промислів. Секція екскурсоводів – інформаційна робота серед школярів, проведення екскурсій , популяризація матеріалів музею, дослідження історико – топонімічних назв села. Секція оргмасової роботи – участь в організації та проведенні масових і групових форм роботи, виставки сімейних реліквій, тематичних альбомів, залучення батьків і громадськості до роботи музею, залучення учнів до туристичної краєзнавчо – пошукової та дослідницької роботи.

Наш музей нараховує 4 нерухомих експозиційних розділи, які охоплюють період з сивої давнини до сучасності нашого села, та декілька рухомих.

Музейний фонд нараховує 837 експонатів з них 385 оригінальних.

В умовах відсутності лісу в районі важко і майже не можливо було мати партизанське, формування і боротьба з окупантами і їх посіпаками – поліцаями, носила індивідуально – груповий характер, але все ж таки з жовтня 1941 по вересень 1943 року на нашій території працює партизанський загін та підпільні групи під командуванням Кібця Степана Онуфрійовича.

Матеріали та розповідь Ларкіна Петра Яковича про роботу партизанського загону.

Не минули каторжні роботи й наших багаточернещан. 61 чоловік було вивезено до Німеччини, так з родини Мартусь Ганни Андріївни було забрано 5 чоловік, а Тертишна Катерина Наумівна, за свою бунтарську вдачу, та непокору хазяївам була ув`язнена в концтаборі Равенсбрюк .

Найбільшу зацікавленість у дітей викликає експозиція присвячена Великій Вітчизняній війні, адже ця сторінка нашої історії є дуже трагічною, але водночас героїчною.

На фронтах Великої Вітчизняної війни воювали 295 наших односельчан, із них загинули 176 чоловік, їх прізвища можна прочитати на стеллі біля пам’ятника в центрі села та на стендах, розміщених в музеї.

Всі ветерани нагородженні

орденами та медалями. Кобець Олексій Самсонович

нагороджений орденом Олександра Невського. Про ветеранів тієї страшної війни, учні виготовили альбом в якому є фото, життєвий шлях та нагороди. Так після смерті Брежньова Олексія Микитовича його рідними для музею були передані ордена та медалі з вірчими документами.

За останні роки було проведено екскурсій – 124 для учнів школи, та для гостей школи: учнів Катеринівської та Великобучківської, Тавежняньскої та Новочернещинської, Новомажарянської та Констянтинівської шкіл. Для учасників семінару заступників директорів з навчально – виховної роботи. Проведено екскурсію та зустріч учнів школи з ветеранами війни: Героєм Соціалістичної праці СРСР Гавриш О.О. та Зуб М.І. та головою Сахновщинської держадміністрації Серьогіна В.А. Виховних годин та уроків мужності – 80. Силами гуртківців проведено свято до 20 річчя виведення військ з Афганістану та зустріч з учасниками тих подій – випускниками нашої школи Паламаренко Г. Ф. , Березою П.А.

Багато років минуло після війни, але сліди тієї страшної битви залишилися до нашого часу, так в 1968 році, коли рили котлован під водосховище, було знайдено останки червоноармійців і по іменних капсулах, в яких поміщені вузенькі листочки де записані дані бійця дізналися їх імена.

Одним з них був наш односельчанин

Горб Єгор Трохимович. Його з товаришами було залишено прикривати відступаючих воїнів, вони загинули в бою. Їх тіла було перезахоронено в братській могилі міста Береслав Херсонської області. Рідні їздили на пере захоронення. Так було знайдено ще декілька солдат які вважалися безвісти пропавшими.

Ти не плач , смереко,

Дрібними словами,

Бо не мруть герої,

А живуть віками.

Учасники Великої Вітчизняної війни що повернулися додому розпочали піднімати господарство після розрухи. Так санінструктор Найденко Ольга Іванівна, ще багато років пропрацювала медичною сестрою в нашій дільничній лікарні.

Сидоренко Василь Семенович став організатором будівництва нової школи в селі та її першим директором, що підірвало його здоров'я, підкошене бойовими пораненнями. Середа Петро Юхимович ще довгий час працював у школі вчителем фізичної культури та військової підготовки. На превеликий жаль на сьогоднішній день уже не залишилося жодного живого учасника тих страшних подій.

В цьому році 9 травня ми будемо святкувати 65 - річчя перемоги в Великій Вітчизняній війні. В 65-й раз прогримлять салюти перемоги, і діти понесуть квіти до пам’ятників.

А от і добре, що відчути не можна цього страху, болі, жорстокості, голоду і холоду, бо це ж страхіття які ! Люди за те і полягли в боях, щоб ми цього не відчули на собі…

Війна далека, але пам'ять близько:

На кожнім кроці, в кожнім із сердець.

І голови схиляють низько – низько,

Бо ж у землі сини чи матір, чи отець…

Кiлькiсть переглядiв: 192

Коментарi

  • Amiya

    2013-08-11 06:38:50

    Never seen a beettr post! ICOCBW...

  • Nio

    2013-08-08 12:28:35

    Me and this article, sitting in a tree, L-AIG-R-N---N-E!...

  • Debora

    2013-08-08 06:12:25

    Thank you so much for this arlcite, it saved me time!...

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.